Буцький каньйон

Буцький каньйон (Buky Canyon)

Буцький каньйон – скельний каньйон на річці Гірський Тікич біля села Буки (Маньківський район Черкаської області), одне з найкрасивіших місць на Україні. Сам каньйон невеликий, близько 5-ти кілометрів на довжину, також саме це місце унікальне тим, що там знаходяться руїни першої на Україні гідроелектростанції.

Місцеві називають каньйон загадковим подарунком природи. Саме ж село Буки з’явилося ще в першій половині XVI століття, а таке смішне назву отримало від виростали колись в цій місцевості букових дерев. Ліси належали польським магнатам Калиновським. Тепер же це селище міського типу, в якому проживають трохи більше 2 тисяч осіб. У період Радянського Союзу Буки стали відомі тим, що саме тут в 1929 році на виконання відомого ленінського плану електрифікації ГОЕЛРО була побудована і введена в лад одна з перших в Україні малих ГЕС потужністю 562 кВт. Але в 1965 р Буки втратили статус районного центру, і незабаром станцію закрили. За півстоліття колишня ГЕС перетворилася на руїни і тепер хіба що за типом конструкцій відрізняється від зруйнованої млини кінця XIX століття, розташованій неподалік.

«Назва Буцький каньйон, з наголосом на останньому складі, відносно нове, – розповідає нам уродженець тих місць Дмитро Раш. – Перш воно називалося Антонівського скелями за назвою хутора Антонівка, в якому і починався цей розлом. Зараз сама Антонівка існує лише як район (куток) села Буки. Що цікаво, у всіх довколишніх селах існує цю ганьбу «Та iді ти в скелю Антонiвську!». Воно прирівнюється до м’якого аналогу пропозиції піти куди подалі. В цілому каньйон невеликий: 2,5 кілометрів в довжину, в ширину – 80 метрів. Загальна площа – 80 га. Вже і статуси є. У травні 1975 року каньйон став «державним комплексною пам’яткою природи місцевого значення». А в наш час увійшов до сотні найкрасивіших місць України і стоїть на другому місці в рейтингу «7 чудес Черкащини». Висота гранітних виступів каньйону – від 20 до 40 метрів. Купатися тут дуже небезпечно! Перебіг швидко збиває з ніг і тягне до водоспаду.

З води відкривається доступ в велика кількість дрібних гротів під скелями. Через суцільний скелі під всім селом, питна вода тут на вагу золота. При Союзі намагалися ще провести централізований водопровід з артезіанської свердловини, але щось не склалося. І люди часто добувають воду з пробитих в скелі колодязів (від 2 до 20 метрів глибиною).

По лівій стороні каньйон без проблем можна пройти від початку до кінця. Від самої млини і до вигину каньйону можна пересуватися перестрибуючи з каменя на камінь.

Скелі не надто високі, але прямовисні. І навіть пізньої осені обліплені пучками яскраво-жовтих квітів. Це бурачок скельний Aurinia saxatilis – рослина типове для зростання в скельних породах. Вік протерозойских гранітів оцінюється в 2 млрд років, вони утворюють глибокий (до 20 м) і вузький (місцями 20 – 40 м) каньйон, один з уступів якого названий на честь відомого українського геолога-петрографа (Скала Родіонова).

Сюди часто з’їжджаються альпіністи. Вони кажуть, що тренуватися в скелелазінні можна навіть на скелі у вигляді людського профілю в самому кінці каньйону, яка здається зовсім пристосована для альпінізму.

Перед входом в Буцький каньйон води Гірського Тікича стрімко скочуються з брили граніту, тим самим створюючи гучний двометровий водоспад-перекат Вир. Біля нього ще в дев’ятнадцятому столітті побудували велику водяний млин, від якої збереглися лише фрагменти. Тут постійно шумить річка і квакають жаби. Місцеві жителі кажуть, що в Буках найкраще відвідувати весною – тут дуже багато квітів, навіть ростуть дикі тюльпани і дикий часник. А на галявинах пасуться кози, причому цілими родинами.

Флора Буцький каньйон вельми характерна для даного клімату вологих лук. Це верба біла (Salix alba), клен гостролистий (Acer platanoides) і клен американський (Acer negundo), а також тополя чорна і осокір (Populus nigra). З трав’янистих рослин – кульбаба звичайний (Taraxacum officinale), жовтець багатоквітковий (Ranunculus polyanthemos), бурячок скельний (Aurinia saxatilis), багато злакових. З водних рослин – калитка з жовтим кольором (Nuphar) і латаття з білими квітами (Nymphaea).

Як дістатися

Буцький каньйон розташований в Черкаській області, в селі Буки; відстань від Умані – 50 км, від Києва – 180 км. Дістатися з Києва можна по трасі Київ-Буки або автобусами Київ-Маньківка (Київ-Тальне), які ходять досить регулярно. Внизу каньйону вас зустріне «мальовничий» пам’ятник з танком і автостанція. Розклад краще дізнаватися у касира, так як на плакатах інформація часто застаріла.

Пам'ятки, які Вас також можуть зацікавити:

мечеть Джумейра Мечеть Джумейра в Дубаї - одна з небагатьох мечетей в ОАЕ, куди можна потрапити не сповідає іслам туристам. З ініціативи Центру Шейха Мухаммеда з розвитку...
Музей пастили в Коломиї Музей пастили в Коломиї...
Педра-Пинтада Національний парк Педра-Пинтада (Pedra Pintada)...
Калязинской обсерваторія Калязинской радіоастрономічних обсерваторія...