Парк Оленячі Струмки

Природний парк “Оленячі Струмки”

Природний парк «Оленячі Струмки» розташований в Свердловській області на території Ніжнесергінскій муніципального району в 100 км на південний захід від Єкатеринбурга.

Серед найбільш цікавих пам’яток парку можна назвати карстові печери Дружба, Аракаевская і Спортивна, скелі Священик, Дироватий камінь, Утоплена, Пісанніца і Жаба.

Парк Оленячі СтрумкиПриродний парк «Оленячі Струмки»

Печера Дружба – найбільша печера Уралу, протяжність ходів якої становить 500 м. У ній є підземні струмки, озера і крижані освіти, що зберігаються протягом усього року, а також Мармурова галерея – хід, стінки якого складаються з білосніжних доломіту. Неподалік від печери Дружба знаходиться карстовий провал глибиною 50 м. Всього на території парку розташовано більше 100 печер.

Скала Дироватий камінь знаходиться на березі річки Чусовой. Під впливом вітру і дощу в ній утворилося безліч ходів, гротів і невеликих печер.

Парк Оленячі СтрумкиСкала Карстовий міст. У цій скелі безліч отворів і широких проходів, а всередині спеціально обладнана сходи, що ведуть на верхній майданчик. Звідки відкривається шикарний вид на «Оленячі струмки».

Загальна інформація

  • Повна назва: природний парк «Оленячі струмки».
  • Категорія МСОП: III (природний парк).
  • Дата заснування: 29 жовтень 1999 року.
  • Регіон: Свердловська область, Ніжнесергінскій район.
  • Площа: 12 700 га.
  • Рельєф: гірський.
  • Клімат: помірно континентальний.
  • Офіційний сайт: http://olen.ur.ru/.
  • E-mail olen@olen.ur.ru.

Історія створення

У долині річки Серги люди жили ще 14000 років тому, про що свідчать дані археологічних розкопок, що проводяться на території парку.

Поштовхом до організації природного парку «Оленячі струмки» стала вийшла в 1973 році монографія Василя Івановича Прокаєва «Коротка фізико-географічна характеристика південного заходу Середнього Уралу і деякі питання охорони цієї території». Питання про організацію охоронної території піднімався з 1975 року, проте з різних причин остаточне рішення відкладалося. Тільки в 1999 році указом губернатора Свердловської області був заснований природний парк «Оленячі струмки».

У семи куточках Землі: в Австралії, Канаді, Перу, Малі, Вануату, на Гаваях, а також на Уралі в природному парку «Оленячі струмки» 17 вересня 2005 року встановлено сім «Ангелів єдиної надії». За задумом шведської художниці і скульптора Олени Едвалл вони повинні стояти на варті миру і спокою Землі.

Парк Оленячі Струмки«Ангел єдиної надії» покликаний охороняти планету від воєн, катаклізмів і катастроф

Рослинний світ

У парку знаходиться межа двох природних зон: лісостепу і гірської тайги. Тут росте 378 видів вищих судинних рослин.

Парк відрізняє унікальний тип антропогенного ландшафту – паркові лиственничники.

Найбільш часто зустрічаються звіробій продірявлений (Hypericum perforatum), горець зміїний (Bistorta major), дягель лікарський (Potentilla erectа), таволга вязолистная (Filipendula ulmaria) і ін.

Парк Оленячі СтрумкиРанковий туман

Той, хто хоч раз пробував чай ​​із звіробою, напевно назавжди запам’ятав густий насичений смак. Є у цієї рослини і інші народні назви: заяча кров, зверобойнік, червона травіца, кровавец, кровця, хворобою та інші. Відомі антисептичні та антимікробні засоби звіробою. У давнину його називали травою від ста хвороб.

Звідки ж тоді таке страхітливе назву – звіробій? Було відмічено, що деякі тварини, зокрема дрібна рогата худоба, починали сильно хворіти і навіть гинули після вживання цієї рослини.

Тут же ростуть отруйна чемериця Лобеля (Veratrum lobelianum), а також перстач прямостоячий (Potentilla erecta). Біля самої води розташовуються густі зарості верби (Salix sp.) І вільхи (Alnus sp.), Перевиті хмелем. На суходільних луках рясно росте материнка звичайна (Origanum vulgare).

Ефірна олія материнки містить високу концентрацію карвакрола і є більш потужним антибіотиком і антигістамінним засобом, ніж багато ліків, проте при її застосуванні слід бути обережним. Всі лікарські рослини в тій чи іншій мірі отруйні.

Тваринний світ

Фауна парку ще повністю не інвентаризувати. Остаточні видові списки складаються і уточнюються. Відомо, що тут мешкають лосі (Alces alces), благородні олені (Cervus elaphus), козулі (Capreolus capreolus), дикі кабани (Sus scrofa), лісові тхори (Mustela putorius) та інші види тварин.

На річці та притоках звичайні річкові бобри (Castor fiber), що будують тут свої греблі. На скелях гніздиться сокіл-сапсан (Falco peregrinus). Тут зустрічаються пугачі (Bubo bubo), неяситі звичайні (Strix aluco), горобині сичики (Glaucidium passerinum), рябчики (Bonasa bonasia), тетерева (Lyrurus tetrix), глухарі (Tetrao urogallus).

У парку мешкають три види дятлів: великий строкатий (Dendrocopos major), сивий (Picus canus) і чорний (Dryocopus martius). Одним з найцікавіших видів вважається чорний дятел, або жовна. Він відрізняється від своїх родичів великими розмірами, смолисто-чорним кольором оперення і яскраво-червоною шапкою на голові.

Це цікаво

На території парку є Митькина гора, а на ній – залишки Митькина рудників. Це родовище осадових залізних руд початок розроблятися ще в другій половині XIX століття. Господарем рудників був московський купець, дійсний статський радник Михайло Губін. Влітку руду добували відкритим способом, взимку – в штольнях. Сьогодні ці рудники представляють собою чотири озера, розташовані каскадом. Два з них – мілководні, а глибина двох інших досягає 19 м. Назва походить від прізвища першого прикажчика цих копалень, німця Міткіна. Верхнє озеро облюбували бобри і збудували тут свою греблю. Митькина озера пов’язують з різними таємничими явищами. Іноді тут чують голоси і бачать блукаючі вогні. Чи так це насправді? Варто переконатися самим.

Парк Оленячі СтрумкиПечера Великий Провал, яка представляє собою відкриту щілину глибиною до 33 метрів. Припускають, що Великий Провал утворився в результаті обвалу величезної печери, так як його дно вкрите великими брилами неправильної форми.

Інформація для відвідувачів

режим парку

Парк відкритий для відвідування за умови дотримання вимог адміністрації. Необхідно дотримуватися маршрутів, протяжність яких становить від 6 до 15 км. Найпопулярніший маршрут – «Стежка Бажукова». У дальній частині парку можна відвідати ландшафтно-історичний музей під відкритим небом «Міткінскій рудник».

Як дістатися

Відстань від Єкатеринбурга до природного парку «Оленячі струмки» становить 120 км. Можна доїхати поїздом до станції «Дружініно», потім приміським поїздом Дружініно – Михайлівський завод, який ходить два рази на добу, – до зупинки «Бажукова». Час у дорозі становитиме близько 4 годин. Можна доїхати приміським автобусом до Михайловська, Арті, Урмікеево, Тюльгаша. Квиток необхідно брати до зупинки «Природний парк” Оленячі струмки “». Час у дорозі становитиме близько 2,5 годин. Далі 2 км – піший маршрут. Зручно добиратися особистим автотранспортом, тим більше що на в’їзді в парк є автостоянка.

Де зупинитися

На території парку створені всі умови для комфортного розміщення. Можна зупинитися в двокімнатних люксах адміністративного корпусу, в будиночку «Лісовий олень», на кордонах «Єгер» і «Новий кордон» або в туристичному притулку. Вся детальна інформація розміщена на офіційному сайті парку.

Пам'ятки, які Вас також можуть зацікавити:

Крейсер Аврора Крейсер «Аврора» цікавий і як один з найстаріших у світі збереглися парових військових кораблів, і як свідок і учасник революційних подій 1917 р Цей потужн...
річка Верзаска Верзаска - найпрозоріша річка в світі з кришталево-бірюзовою водою і різнокольоровими каменями, які всипають її дно. Річка протікає по однойменній долині в...
Національний парк Бвінді Національний парк Бвінді - гірська область на крайньому південному заході Уганди, яка покрита таким густим лісом, що його офіційно називають «непрохідним»...
Міст через річку Квай Міст через річку Квай (The Bridge on the River Kwai) - одна з відомих пам'яток Таїланду, неофіційною назвою мостом є назва «Дорога смерті». Але арочний міс...